Законопроект об обществах с ограниченной ответственностью

13 мая 2016 года в Верховной раде был зарегистрирован законопроект №4666 «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью». В этой статье будут рассмотрены самые значимые, по моему мнению, новеллы законопроекта. Основное внимание будет уделено такому виду юридических лиц, как общество с ограниченной ответственностью, поскольку именно эта организационно-правовая форма является и самой распространенной в Украине.общество с ограниченной ответственностью

Предпосылки к принятию законопроекта

В пояснительной записке к законопроекту указаны общие обоснования необходимости принятия акта. Указано, что деятельность обществ с ограниченной ответственность урегулирована законом о хозяйственных обществах, Гражданским кодексом Украины, Хозяйственным кодексом Украины и другими нормативными актами, которые часто вступают в противоречия между собой. Среди недостатков законодательства также указывается, что права участников обществ или не закреплены должным образом, или лишены механизмов реализации и защиты. Участникам общества не гарантируется доступ к финансовым документам общества, лишает их возможности своевременно выявить нарушения своих прав и собрать необходимые доказательства для получения судебной защиты. Неопределенность правового механизма исключения участника из общества приводит к злоупотреблению этим правом со стороны других участников. Невозможность создания в обществе с ограниченной ответственностью наблюдательного совета. Отсутствие механизма совершения сделок с заинтересованностью — еще один недостаток, на который обращается внимание. Похоже, что на решение именно этих проблем и направлен законопроект.

Общество с ограниченной ответственностью не будет иметь лимитов по количеству участников

Согласно действующему закону о хозяйственных обществах (статья 50), максимальное количество участников общества с ограниченной ответственность может достигать 100 человек. В то же время статья 4 законопроекта предусматривает, что количество участников общества неограниченно. Считаю такую новеллу удачной. Это в значительной степени упростит ведение бизнеса обществам с большим количеством участников, без использования акционерного общества.

Корпоративный договор

Еще одно новшество для такой организационно-правовой формы, как общество с ограниченной ответственностью. По корпоративному договору его стороны обязуются реализовывать определенным образом права и обязанности участников общества, и (или) воздерживаться от их реализации. Корпоративный договор может предусматривать обязанность его сторон голосовать определенным образом на общем собрании, особенности реализации участником общества преимущественного права на приобретение доли или части доли другого участника общества, а также осуществлять другие действия, связанные с управлением обществом, с его деятельностью, прекращением и ликвидацией. Указывается, что корпоративный договор является обязательным только для его сторон. Он заключается в письменной форме.

Общество с ограниченной ответственность сможет иметь наблюдательный совет

Статья 29 законопроекта предусматривает, что органами общества является общее собрание участников, наблюдательный совет (в случае образования), исполнительный орган и ревизионная комиссия (ревизор) общества. Согласно статьи 39 законопроекта наблюдательный совет в пределах компетенции, определенной уставом общества, контролирует и регулирует деятельность исполнительного органа общества. Уставом может быть предусмотрено, что по крайней мере некоторую часть наблюдательного совета должны составлять независимые члены наблюдательного совета. Наблюдательном совете общества могут быть делегированы полномочия общего собрания участников, кроме тех, что отнесены к исключительной компетенции общего собрания участников. С каждым членом наблюдательного совета заключается гражданско-правовой договор или трудовой контракт. Гражданско-правовой договор может быть платным или бесплатным.

Другие изменения

Законопроект не требует включать в устав информацию о размере уставного капитала, перечня участников общества и его местонахождения. Предложено отражать эти сведения в Едином государственном реестре. Также указывается, что участник, который владеет больше чем 50% уставного капитала, может выйти из общества только с согласия других участников. А участник, доля которого эта доля не превышает 50%, может в любое время выйти из общества.

Конечно-же, это далеко не все изменения, заслуживающие внимания. Однако, обзор всех изменений выходит за рамки этой публикации. Больше информации можно получить здесь в индивидуальном порядке.

  • Андрій Литвинчук

    Попередньо та поверхнево аналізуючи прийнятий у першому читанні законопроект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №4666, дійшов висновку, що цей законопроект прийнятий з метою захисту представників великого бізнесу, який діє у формі ТОВ, при тому, що для малого та середнього бізнесу вимоги цього закону певною мірою зарегульовують галузь та не вирішують багатьох ключових проблем.
    Дійсно, в законопроекті є ряд позитивних для розвитку галузі новацій, зокрема, це і запровадження інституту корпоративних договорів між Учасниками Товариства, а також врегулювання питання значних правочинів та відміна необхідності формування резервного фонду, проте нагальні питання, зокрема про блокування прийняття рішень при розподілі часток учасників 50% на 50%, про блокування звільнення керівника товариства, про відчуження частки Учасника у Статутному капіталу лише на підставі правочину, про простий та чіткий механізм скликання Загальних зборів не були врегульовані.
    Час покаже, як малий та середній бізнес відреагує на внесений законопроект, чи будуть перед скликанням Загальних зборів Учасників Директори Товариств бігати на пошту (ч. 4 ст. 33) відправляти повідомлення кожному Учаснику листом з описом вкладення, і чи будуть завалені суди позовами про анулювання результатів Загальних зборів у зв’язку з порушенням процедури їх скликання.
    У якості предмету для суспільної дискусії навколо спірних окремих пунктів законопроекту, наводжу посилання на пункти статтей з відповідними коментарями, які містять суб’єктивний характер:
    ч. 3 ст. 10 – На мій погляд, зміни до Статуту на декількох аркушах варто заборонити, бо люди їх гублять і не показують, порушується цілісність документу. Варто також додати, що підписи на протоколі, яким загальні збори учасників вносять зміни до відомостей про юридичну особу, засвідчуються нотаріально.
    ч. 1 ст. 14 — Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення оплати.
    А якщо Директор не надішле попередження, то Загальні збори не приймуть рішення про зменшення капіталу.. В нас переважна більшість ТОВ не формують капітал вчасно.
    ч. 2 ст. 20 — Якщо діє переважне право учасника товариства, учасник може відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину третій особі на виконання договору, відмінного від договору купівлі-продажу, лише за згодою інших учасників товариства, якщо інше не передбачено статутом. Частка учасника в статутному капіталі товариства може бути передана іншій особі незалежно від підстав такого передання, якщо всі учасники товариства надали згоду на це, протягом одного місяця з дня надання такої згоди, якщо учасниками не погоджений інший строк.
    Іншими словами, навіть міноритарний учасник зможе заблокувати відчуження частки, так як потрібна згода всіх учасників.
    ч. 3 ст. 20 — Якщо хоча б одна зі сторін договору про відчуження частки або частини частки є іноземною юридичною чи фізичною особою, сторони договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює такий договір.
    Тобто, наприклад, учасник-іноземець української ТОВ продає свою частку, скажімо, за законодавством Кіпру, українцю, який зі свого рахунку перераховує кошти за кордон, можливо, з ціною значно вище номіналу. Таким чином, жодного оподаткування в Україні не буде і буде виведення капіталу за кордон.
    ч. 5 ст. 21 — Звернення стягнення на частку учасника державним виконавцем. Великий борг можна буде перекрити завищенням вартості вкладу при корупційній складовій (підкупі державного виконавця).
    ч. 8 ст .21 – не врегульований порядок, коли частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку, а частку на аукціоні не купують. Що буде до цього моменту? в реєстрі ,скоріш за все, буде старий власник з його часткою або виникне новий пункт “Звернення стягнення ДВС”.
    ч. 1 ст. 22 — Спадкоємець (правонаступник) учасника може вступити до товариства за одностайною згодою інших учасників товариства.
    Тобто навіть, якщо мінорітарій відмовиться від вступу спадкоємця – останній не вступить до товариства. Це порушує загальні принципи спадкування та права спадкоємця.
    ч. 1 ст. 23 — Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачено статутом. В іншому випадку учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.
    Отже, якщо в Учасника більше 50%, без одностайної згоди він не може вийти з Товариства.Чи не порушує це його права як учасника. Саме ця ситуація, яка потребувала вирішення, залишилась не врегульованою.
    Результат – людина зобов’язана залишатись учасником всупереч своїй волі поки цього хочуть інші учасники, а так як вона цього не хоче, то в інших учасників буде можливість “віджати” його частку за будь-якою підставою.
    ч. 3 ст. 23 – цікаво було б почути аргументацію, щодо того, що тепер не потрібно в Статуті писати частки Учасників, тобто доводити свої права, в т.ч. в суді, будемо виписками з Реєстру.
    ч. 1 ст. 24 — Учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають.
    Отже, є можливість, що корумпований суд за заявою мінорітарія вижене головного “інвестора”, який нібито не виконував функції учасника, якими є внесення вкладу та збереження конфіденційності. Виключення учасника – це не захист, а скоріше шпарина для рейдерства. Хоча якщо буде справедлива судова практика – то дійсно буде зручно виключати зниклих без вісті учасників.
    ч. 2 ст. 24 — У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства, без врахування голосів учасника, який виключається.
    Таким чином, спадкоємці особи, яка вклала менше 50% в розвиток ТОВ, не отримають нічого.
    ч. 3 ст. 31 — Питання, зазначені в пунктах 1-6, 8, 10-16, 18-20 частини другої цієї статті віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства або наглядовій раді товариства (у разі її створення).
    Краще згрупувати питання 7,9 і 17 так, що вони були в кінці, тоді буде: питання – 1-16 – виключна компетенція, так логічніше.
    п. 2 ч. 1 ст. 32 – Варто задати собі питання, чи потрібна взагалі Наглядова рада, коли є Ревізор. Дискусійне питання.
    ч. 4 ст. 34 — На загальних зборах учасників ведеться протокол. Протокол фіксує перебіг загальних зборів учасників та прийняті на загальних зборах учасників рішення. Протокол підписується головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою після закриття загальних зборів учасників.
    Питання перше: Згідно ЗУ “Про держ. реєстрацію..” підписи на Протоколі, якими вносяться зміни до відомостей про юридичну особу, підлягають нотаріальному посвічченю.. Як це зробити, особливо, якщо збори були у режимі відеоконференції..
    Питання друге: Підпис Голови Загальних зборів – це не підтведження присутності всіх.. На цьому було завжди багато фальсифікацій.. Хіба не краще, щоб підписувався кожен Учасник і крапка.
    ч. 5 ст. 34 – нотаріально посвічченою довіреністю.
    ч. 7 ст. 34 — Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
    Просте питання: якщо один учасник в Києві за місцезнаходженням ТОВ, а інший у Вашаві, чи буде вважатися, що збори відбулися за місцезнахоженням товариства.
    ч. 10 ст. 37 — До проведення опитування та прийняття загальними зборами учасників рішення за результатами такого голосування не застосовуються положення статей 33 – 37 цього Закону. Може 33-36, це ж і є ст. 37?
    На мій суб’єктивний погляд, опитування і добре, і погано. Це зарегульовує відносини, так як ніхто цим користуватись не буде, а якщо і буде – можуть виникнути суперечливі питання як хто зрозумів суть питань..
    ч. 2 ст. 38 – ст. 33-37?
    ч. 4 ст. 40 — Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Пам’ятаю часи, коли були “президенти”, “голови” і т.п. Це не є добре, виникає плутанина у справжньому розумінні посади.
    ч. 5 ст. 40 – так само, вистачить і Дирекції.
    ч. 6 ст. 40 — Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасово виконуючих їх обов’язки. Статутом може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасово виконуючих обов’язки для усіх членів колегіального виконавчого органу.
    Т. в.- це є, звісно, добре. Дуже часто складається ситуація, що Учасники не можуть знайти нового директора, чи їх влаштовує, що у реєстрі рахується не функціонуючий директор.. Чому людина, яка звільнилася з посади керівника повинна бути заручником. Це питання підлягає вирішенню. В цьому випадку я пропоную передбачити обов’язове призначення Т. в. о. Директора з одного із Учасників (наприклад того, у кого найбільша частка).
    ч. 4 ст. 43 — При обранні на посаду посадова особа товариства зобов‘язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У випадку змін у складі афілійованих осіб посадової особи, посадова особа у п‘ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про такі зміни, зобов‘язана повідомити про це товариство.
    Отже, директор при обранні повинен надати список афілійованих осіб. Чи є така практика в розвинених країнах, чи це додаткова зарегульованість.
    ч. 4 ст. 55 — При виділі частки в статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства та товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток, що існувало до виділу.
    На практиці виникають проблеми із виділом орендованих транспортних засобів, їх амортизацією, землею в оренді, правами інтелектуальної власності. Співвідношення часток, про яке говориться у статті – унеможливить будь-який виділ з великого підприємства, де є дуже багато активів і пасивів, бо будь-яке майно пов’язане не лише з правами, а й з зобов’язаннями, боргами.. По суті відступлення від співвідношення часток є загальною практикою виділу, з цього приводу є фаховий висновок аудиторської компанії.
    ч. 6 ст. 55 — Якщо правонаступником товариства є юридична особа, щодо якої законом не передбачено статутного (складеного) капіталу або поділу такого капіталу на частки між учасниками, положення частин другої – п’ятої цієї статті не застосовуються. Вважаю, варто деталізувати, які саме структури без статутного капіталу будуть створені внаслідок реорганізації, щоб положення не застосовувались.
    В законопроекті також не визначений строк приведення у відповідність статутних документів.